Трансепідермальна втрата вологи (TEWL) – це процес випаровування вологи з поверхні шкіри.

На поверхні нашої шкіри є захисний шар – водно-ліпідна мантія, яка зберігає в ній вологу та захищає від проникнення шкідливих речовин. Якщо є ослаблення цього захисного шару, відбувається трансепідермальна втрата вологи. Це призводить до зневоднення шкіри.

Нормальну зволоженість шкіри та її захист від пересушування забезпечує епідерміс. Його роговий шар формує відносно стійкий баланс вологи, у підтримці якого беруть активну участь корнеоцити (плоські лусочки рогового шару) і велика група ліпідів - кераміди, холестерол, жирні кислоти, сфінгоїдні основи, фосфоліпіди тощо. Їхній синтез здійснюється клітинами зернистого шару – ламелярними тільцями, здатними формувати ліпідні прошарки між лусочками корнеоцитів. Ліпідні сполуки не тільки створюють біологічний бар'єр, що перешкоджає трансепідермальній втраті вологи, але й виконує функцію своєрідної міжклітинної цементуючої речовини, яка скріплює структури рогового шару для підтримки цілісності шкірного покриву.

 

Простими словами: якщо цей бар’єр порушено – шкіра не здатна утримувати вологу і починає активно її втрачати. Це призводить до зневоднення шкіри.

Для підтримки оптимального зволоження шкіри важливо підібрати правильний догляд, який не буде порушувати гідроліпідну мантію шкіри. Зменшуючи трансепідермальну втрату вологи, кислотна мантія грає дуже важливу роль у збереженні вологи у шкірі, сповільнюючи випаровування та зберігаючи гідратацію епідермісу.

Для цього важливо додавати шкірі компоненти, які містить ліпідний шар шкіри – цераміди, холестерин, жирні кислоти. Вони у великій кількості присутні у рослинних оліях: авокадо, аргана, жожоба, чорної смородини, мигдалева та інші.

Особливої уваги потребує очищення шкіри: воно має бути максимально бережним, без використання агресивних поверхнево-активних речовин, мінеральних олій, ароматизаторів, які пошкоджують поверхневий шар шкіри.